неділю, 30 червня 2019 р.
суботу, 29 червня 2019 р.
Випускник-2019
Ось і настав важливий момент в житті кожного студента. У Сєвєродонецькому коледжі культури і мистецтв відбувся сорок дев'ятий випуск молодих фахівців: музикантів-виконавців, викладачів шкіл естетичного виховання, диригентів і керівників оркестру і хору, артистів ансамблю. Важливою частиною заходу стала урочиста церемонія вручення дипломів випускникам. Детальніше про це у відео- та фотосюжетах.
вівторок, 25 червня 2019 р.
ЯК ВІРТУАЛЬНА ТА ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ ЗМІНЮЮТЬ СИСТЕМУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
З 12 по 15 червня 2019 року я перебував з візитом у м. Херсон. У ці дні на базі Херсонського державного університету проходила ХV Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті, дослідженнях та індустріальних додатках» ICTERI – 2019, куди я був запрошений з доповіддю «Educational Video in the University: Instruments, Technologies, Opportunities and Restrictions». Конференція проходила дуже динамічно – секції, воркшопи, постери, тьюторіал, PhD-симпозіум… Її відвідали 15 іноземних науковців із 9 закладів вищої освіти. Приємною несподіванкою для мене було запрошення викладачів Херсонської державної морської академії (ХДМА) Альони Юрженко та Галини Попови відвідати унікальний комплекс навчальних лабораторій «Віртуально-реальне судно».
Його відкриття відбулося завдяки здійсненню міжнародного інвестиційного проекту, що фінансується Міжнародним комітетом морських роботодавців, за підтримки крюінгової компанії «Марлоу Навігейшн» та Профспілки робітників морського транспорту України. У цьому центрі використовуються тренажери Transas, за допомогою яких реалізуються різні рівні навчання: від ознайомлення, стандартного управління і спостереження, до розширеної роботи, усунення неполадок і управління ресурсами судів.
До нас приєднується завідувач лабораторії «Повнофункціональний тренажер машинного відділення» Ігор Валентинович Худяков, який гостинно запрошує до класу теоретичної підготовки тренажеру машинного відділення. На стінці встановлено два великих монітора - це монітори інструктора. Кожне робоче місце також обладнано моніторами, які дозволяють студентам повторювати, запам’ятовувати і вивчати дії суднових механіків у машинному відділенні. Тут відпрацьовуються алгоритми запуску, зупинки, усунення аварійних ситуацій. У лабораторії навчаються студенти-старшокурсники, які мають знання щодо устрою технічних систем і опанували всі необхідні інструкції.
Далі переходимо у центр керування машинного відділення. За словами Ігора Валентиновича, судно залишається тим же самим, але у цьому центрі «більша кількість моніторів, тому зручніше працювати. Крім того, тут розташовані загальносудові пропульсивні системи, судова електростанція та містки (центральний пульт керування і ходовий місток)».
Тепер одно із самих цікавих місць – нас запрошують до комплексного тренажера динамічного позиціонування, що складається з повнофункціонального навігаційного містка динамічного позиціонування судна. «Ми знаходимося на легкому судні RORO, яке спеціально обрали, щоб продемонструвати вплив хитавиці на стан людини. Попереду Бруклінський міст. Будемо поступово пробиратися в напрямку Статуї Свободи», – розповідає завідувач лабораторії та просить по рації інструктора підвищити хвилювання з 2 до 7 балів.
Тренажери, що знаходяться в різних центрах, об'єднані в єдину обчислювальну мережу і незалежно від того в яких лабораторіях знаходяться курсанти, вони можуть бачити та взаємодіяти один з одним (якщо судна розташовані в одному районі). На тренажері можна задавати різні погодні умови - дощ, день, ніч тощо.
Наприклад, вночі при відсутності візуальної видимості керувати судном складно, тому використовуються прилади. «У програмній базі – 50 об'єктів тренажерних сцен, ми можемо вибрати з цієї бази різні судна-цілі. Такі судна йдуть заданим курсом і певною швидкістю.
На Віртуально-реальному судні використовується таке саме програмно-апаратне забезпечення, як і на реальних судах, тому курсанти та студенти, які відпрацювали навички на тренажерах можуть їх застосовувати для керування реальним судном», – продовжує розповідь завідувач лабораторії та просить інструктора збільшити хвилювання до 11 балів. А ми потрапляємо у справжнісінький шторм і наше судно стає погано керованим.
Після того як судно «перекинулося», переходимо до нової лабораторії «Повнофункціональний навігаційний місток», завідувач якої з захопленням нас зустрічає. «Тут 2 місця: одне – штурмана, друге – інженера, який керує лебідками і камерами», - показує на встановлені крісла завідувач.
Цей тренажер призначено для навчання та сертифікації вахтових офіцерів, старших помічників, капітанів і лоцманів торговельних і риболовецьких суден реєстровою місткістю понад 500 тон. Ми дізнаємося, що тренажер вже сьогодні дозволяє майбутнім морякам пройти підготовку відповідно до вимог Манільських поправок 2010 року та до Конвенції ПДНВ 78/95, що набули чинності з 2017 року.
Підготовка судноводіїв є багатоаспектною та включає в себе знання електронної картографії, опанування навігаційних систем і засобів радіолокаційної прокладки. Про призначення нової для нас лабораторії, що складається з двох кімнат, розповідає її завідувач К.Ю.Юренін.
І нас знову запрошують... до не менш сучасно обладнаної лабораторії «Медична допомога на борту судна». Манекени тіла людини, скелети людського тіла (модельні манекени), клаптики шкіри, аптечки, препарати тощо - є все необхідне для забезпечення навчального процесу. Саме тут майбутні моряки отримують основні теоретичні знання та практичні навички відповідно стандарту компетентності в галузі надання невідкладної медичної допомоги на судні, визначеному в пунктах1-3 розділу А-VI/4 Кодексу ПДНВ 78/95.
Далі екскурсію знову продовжує Ігор Валентинович Худяков. У тренажерному комплексі з відпрацювання навичок безпеки на воді студенти ХДМА опрацьовують різні завдання. Наприклад при аварії гелікоптера учні у воді мають вибити вікно і покинути його кабіну. Такі заняття «проходять у супроводі двох аквалангістів і медика… Крім цього у нас є курси з дайвінгу» – розповідає Ігор Валентинович.
Наступним сюрпризом стала наявність у ХДМА лабораторії для викладачів із методики запровадження інноваційних технологій у фахову підготовку моряків. Саме у цій лабораторії Альона Юрженко продемонструвала нам мультиборд та інтерактивні 3D-моделі деяких вантажних суден.
Ми йдемо у напрямку швартовної станції – місця, де студенти опановують техніки в’язання різних типів морських вузлів. До речі, швартовна станція – єдиний в Україні тренажер, призначений для теоретичного вивчення швартовних пристроїв і формування навичок швартування судна при різних вітрах, припливах і течіях із використанням буксирів і без них. У комплексі «Швартовна станція» окремо обладнано клас-майстерню «Rigging Workshop» для проведення практичних такелажних робіт і теоретичних занять зі структури та призначення різноманітного суднового такелажу.
На території ХДМА також знаходиться «Пожежний полігон» – приміщення з лабіринтом, в якому відпрацьовуються методи боротьби з пожежами. Даний тренажер дозволяє курсантам набути практичні навички з виявлення пожеж, евакуації, надання першої медичної допомоги постраждалим на судні під час надзвичайної ситуації.
Очевидно, віртуальна і доповнена реальність дозволяють зімітувати будь-яке середовище і створити умови, які в аудиторії природним шляхом відтворити неможливо. Комплексне застосування інноваційних (віртуально-реальних) технологій робить систему навчання більш гнучкою та дозволяє гейміфікувати навчальний процес, суттєво мотивувати студентів до навчання.
Хочеться висловити подяку співробітникам Херсонської державної морської академії, завідувачам лабораторій, викладачам за їх працю та організацію пізнавальної екскурсії. Сподіватимемося, що подібних інноваційних закладів вищої освіти в Україні із року в рік ставатиме все більше.
Дякую за окремі фото Durmuş Koç & Demirbilek Muhammet.
Олексій Воронкін
Дружня команда – це 99% успіху
З 17 по 19 травня 2019 року в Києві тривав XVІI Міжнародний Фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах». На фестиваль завітали учасники з 17 регіонів України та низки європейських країн, зокрема Бельгії, Білорусі, Нідерландів, Польщі, Словенії, Франції, Чехії. Пропонуємо вашій увазі враження учасника Фестивалю - Михайла Зінченка.
Хотілося б поділитися з читачем особистими враженнями від нашої міні-подорожі у світ журналістики. Вони виключно гарні, тому що ми зі студентами та чудовими викладачами – Михайловою А.О. та Воронкіним О. С. провели три насичені дні в Києві, на фестивалі-конкурсі «Прес-весна на Дніпрових схилах».
Насамперед хочу сказати, що мені сподобалися люди. На цьому заході дійсно було чому повчитися. Ми змогли об’єднатися і стати командою тоді, коли це справді було потрібно й спільними зусиллями здобули перше місце! Такі заходи допомагають зрозуміти, що тобі потрібно робити для того, щоб вдосконалюватися і покращувати свої вміння. Також, завдяки таким проектам ми знаходимо нові знайомства, а молодь України має змогу об’єднатися й в подальшому спілкуватися та разом працювати на благо всієї країни.
Дуже сподобалася екскурсія і квест в Парку «Київська Русь». Як і більшість учасників, я ставився досить скептично щодо поїздки в цей парк. Але, побачивши всю велич, яку всього двом людям вдалося так майстерно відтворити, я можу впевнено сказати: «Це варто побачити!». Лицарські бої – те, де ніколи не був, та те, на що б ще раз подивився.
Для мене було прикладом спілкування в команді з Білорусі. Їх командна робота була на висоті. Я був шокований коли люди зовсім різного віку розуміли один одного майже без слів, привезли дуже багато техніки й постійно займалися улюбленою справою.
Всі учасники фестивалю дуже талановиті і по-своєму особливі. Всі вони прагнули одного – перемоги, та впевнено йшли до неї. У кожного був запал і мрія, і це справді заряджає. Були люди, які, навіть не знаючи тебе, були готові подати дружню руку допомоги й вивести із скрутного становища. Коли є спільна мета, ти відчуваєш, що Україна дійсно єдина, і ми, молодь, її будуємо!
Дякую директору та адміністрації нашого коледжу за те, що дають змогу розвивати себе в зовсім різних напрямах та тримати високу планку не тільки в музиці, а й в інших видах мистецтва.
Також дуже хочу подякувати нашим керівникам, які нас готували та направляли під час змагань. Спасибі за командний дух, бо це справді була командна робота!
Михайло Зінченко
Підписатися на:
Дописи (Atom)